На нашому фестивалі ви зможете насолодитися захоплюючими виставами, майстер-класами та культурними подіями, які присвячені творчості видатного драматурга.

● Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Київ, Україна
● Трагедія
● Вільям Шекспір, переклад Дмитра Павличка
● Трагедія «Коріолан» – це двобій особистості й соціуму, це гостра політична драма, яка нині не менш актуальна, ніж у часи Шекспіра. Незламний герой та політичні інтриги, боротьба за владу, маніпуляції народною думкою, зрада та спокутування. Трагедія «Коріолан» — це історія злету та падіння легендарного римського полководця Кая Марція. Після завоювання вольського міста Коріоли він отримав прізвисько Коріолан за військові перемоги. Коріолан – переможець і переможений. Повернувшись додому доблесний воїн відправляється у «велику» політику – до консулів Римської республіки. Але в політичних битвах непереможний і витривалий герой, який звик перемагати ворогів у відкритому бою, став вразливим у своїй силі: прямолінійний, відвертий і безкомпромісний Коріолан не здатний на обман і хитрощі.Принижений черню і зраджений соратниками, він прагне помститися та об'єднується зі старим ворогом, але за цей вибір платить власним життям. Хоча постановники свідомо уникають сучасних алюзій і маркерів, Шекспірівський текст впізнавано проектується на сьогоднішній день.

Режисер-постановник - Дмитро Богомазов Художник - Петро Богомазов Композитор - Олександр Кохановський Пластичне рішення - Олексій БуськоЗвук – Павло НаталушкоСвітло – Олена Антохіна, Павло Жданов Відео – Олександр РожковПомічник режисера – Ліана Михайлова

Кай Марцій, згодом Коріолан - Дмитро РибалевськийВолумнія, мати Коріолана - Наталія СумськаВіргілія, дружина Коріолана - Анастасія РулаМененій Агріппа, друг Коріолана - Богдан БенюкКоміній, полководець у війні проти вольсків - Олег СтальчукЮній Брут, народний трибун - Іван ШаранСіціній Велут, народний трибун - Остап СтупкаСенатор Риму - Василь Мазур1-ий городянин - Олександр Печериця2-ий городянин, 1-ий Еділ, Посланець - Володимир Ніколаєнко
Римські городяни, римські воїни - Олег Воронько, Дмитро Лук'яненко, Михайло Матюхін, Кароліна Мруга, Дмитро Яковенко 3-ий городянин, 2-ий Еділ - Павло Шпегун4-а городянка - Дана Кузь
Тулл Авфідій, полководець вольсків - Олексій БогдановичВоєначальник, підлеглий Авфідія - Володимир Абазопуло Сенатор вольсків - Арсеній ТимошенкоКотус - Дмитро Чернов1-ий страж - Іван Залуський2-ий страж - Христина ФедоракВоїни вольсків - Володимир Збаразcький, Тетяна Кришталь, Марія Рудинська, Мальвіна Хачатрян
Служниця - Катерина Артеменко

Кому потрібен Шекспірівський фестиваль? У лекції йтиметься, насамперед, про перші європейські фестивалі й причин, що стояли за цими культурними та соціальними подіями. Перед слухачами вкорте постане питання «кому потрібен Шекспірівський фестиваль» і чому він потрібен, з огляду на сучасний політичний контекст і руйнівну війну в Україні.

Письменник, перекладач, філолог, патріарх українського постмодернізму, один з ключових представників так званого «станіславського феномену», Юрій Андрухович є одним з найпродуктивніших перекладачів Шекспіра українською у першій третині ХХІ століття (його перекладацькій доробок налічує чотири п’єси і, сподіваємося, буде розширюватися). Переклади Андруховича критикують і підносять за одне й те ж саме – за вільність, провокативність, і трансгресію. Втім, завдяки сучасній мові та надзвичайній сценічності, саме вони слугують текстовою основою більшості постановок «Гамлета» і «Ромео і Джульєтти» в Україні.
Під час публічного інтерв’ю спробуємо дізнатися про стосунки Юрія Андруховича із Шекспіром, заглянути у перекладацьку майстерню митця й з’ясувати подальші напрямки розвитку української перекладацької шекспіріани.

● Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Івано-Франківськ, Україна ● Dramma per musica ● за В.Шекспіром у перекладі Ю.Андруховича.
● Принц данський і вся королівська сім’я вже давно спочивають під вагою століть. Аж раптом три спокусливі богині помсти Еринії (запозичені режисером з шекспірівського «Макбета») пробуджують Гамлета від вічного сну і… простір підземелля наповнюють потойбічні звуки музики та навіжені герої, що повстають з могил, щоб спокутати свої гріхи і розірвати врешті-решт коло трагедій, у якому скніє рід людський… Чи знайде цього разу принц Гамлет правильну відповідь на одвічне питання? 

Режисер-постановник - народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ростислав ДержипільськийКомпозитори - лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Григорів, Ілля РазумейкоХудожниця по костюмах - Олеся ГоловачПластичне рішення - Ольга Семьошкіна

Олексій Гнатковський - ГамлетОльга Комановська - ГертрудаЮрій Хвостенко - КлавдійПавло Кільницький - ПолонійІван Бліндар - ЛаертІрина Онищук - ОфеліяЄвгеній Холодняк - ФортінбрасМарія Стопник, Надія Левченко, Олеся Пасічняк - ЕриніїБогдан Романюк - ЙорікВладислав Демидюк, Микола Сливчук, Олег Деркач, Остап Слобода - Монахи

Спікери: Сорін Казаку (доктор філософії, шекспірознавець, перекладач, доцент, Університет Крайови, Румунія); Євгенія Канчура (шекспірознавиця, перекладачка, кандидатка філологічних наук, доцентка, Державний університет «Житомирська Політехніка»); Наталія Криницька, (шекспірознавиця, перекладачка, кандидатка філологічних наук, доцентка, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка).

Майстерклас складатиметься з двох частин – теоретичної та практичної. Першу представить д-р Сорін Казаку, лектор Університету Крайови (Румунія), який розповість про специфіку створення субтитрів для кіно та театру. Він має значний перекладацький досвід і серед іншого працював над румунськими субтитрами до українського серіалу «Слуга народу». З практичними аспектами і лайфґаками субтитрування аудиторію познайомлять доцентки Євгенія Канчура та Наталія Криницька. Охочі зможуть спробувати себе у перекладі субтитрів. Мови майстеркласу: англійська та українська.

Учасники круглого столу: докторка Ема Вирубалова (шекспірознавиця, ас.проф.,Університет м. Дублін, Ірландія), докторка Анна Ковальче-Павлік (шекспірознавиця, ас.проф., Лодзький університет, Польща), доктор Георгі Няголов (шекспірознавець, ас.проф., Новий болгарський університет, Софія, Болгарія), магістр філології Явор Гардєв (театральний і кінорежисер, Народний театр «Іван Вазов», Софія, Болгарія).

Захід присвячено такому важливому аспекту перекладу творів для театру як сценічність. Подвійна природа драматичного тексту зумовлює й своєрідну дуальність підходів до перекладу – з орієнтацією на читання чи на інсценізацію. Учасники панельної дискусії обговорять критерії сценічності перекладів Шекспіра різними мовами, мотиви, за якими театри обирають ті чи інші переклади для постановки, і чому певні переклади так ніколи й не доходять до втілення на підмостках.

У бінарній лекції йтиметься про співіснування в українському культурному просторі двох традицій перекладу драматичних творів Шекспіра: одна розрахована на читання, і інша - на сценічне втілення. В останні десятиліття спостерігається суттєве розширення розуміння сутності самого поняття перекладу. Коли йдеться про сучасні перекладацькі інтерпретації п’єс Шекспіра, доцільно вживати термін "традаптація". Це нова форма перекладу, який переломлює традиційне сприйняття оригіналу в світлі постмодерного художнього мислення і характеризується як повагою до оригіналу, так і сміливою адаптацією. Промовляючи до аудиторії в інший спосіб, ніж, скажімо, академічний переклад для читання, традаптація дарує особливу насолоду від впізнавання «свого» у дзеркалі Шекспірових творів.
Лекторки проілюструють традаптацію на прикладі творчості Юрія Андруховича та інших українських авторів-перекладачів і розглянуть у контексті пост-перекладацьких студій продуктивність таких перекладів, надрукованих чи поставлених на сцені.

● Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, Навчально-науковий інститут мистецтв, кафедра сценічного мистецтва і хореографії ● Комедія ● Побачення з Шекспіром де у "Дванадцяту ніч" зустрілись "Два Веронці" щоб "Приборкати норовливу" і збагнути, що це все " Комедія помилок" яку влаштували "Вінзорські жартівниці" ... І все це під супровід живого студентського оркестру у Шекспірівському просторі Франківського драмтеатру.

Керівники курсу: Ростислав Держипільський, Надія Левченко.

ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОЇПетруччо - Станіслав КучакКатеріна - Ольга ДержипільськаДВА ВЕРОНЦІДжулія - Дарина ХоминЛючетта - Уляна ТарасевичКОМЕДІЯ ПОМИЛОКЛюціана - Анастасія СамборськаАнтіфол Сіракузький - Володимир МостовийДроміо Сіракузький - Роман ВасильчукВІНДЗОРСЬКІ ЖАРТІВНИЦІПані Форд - Віолетта ФілюкПані Пейдж - Марія МельникСер Джон Фальстаф - Данило ЖилінськийПан Форд - Ярема ТкачукПан Пейдж - Станіслав КачмарикКаюс - Володимир МостовийЕванс - Роман ВасильчукРобін - Андрій БайдакДжон - Станіслав КучакКОМЕДІЯ ПОМИЛОК 2.0Люціана - Анастасія СамборськаАдріана - Лідія ГукДроміо Ефеський - Андрій БайдакДВАНАДЦЯТА НІЧМальволіо - Станіслав КачмарикСер Тобі - Володимир МостовийСер Ендрю - Андрій БайдакБлазень - Ярема ТкачукМарія - Марія Мельник                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

● Національний театр імені Марії Заньковецької, Львів, Україна ● Теоманія ● Цей острів повен духів – дикий та неприступний. Вигнанець Просперо тепер тут і володар, і диктатор. Все змінює буря: кораблетроща закинула на острів вельмож – правителів країн далеких та давніх недругів Просперо, що відібрали у нього владу та свободу. Чи магія Просперо допоможе розплутати старі незгоди й чвари?
Остання п’єса Шекспіра – трагікомедія. Це сумна казка для дорослих про те, що людство не може подорослішати, про манію величі та цей божевільний світ.
Вистава створена у співпраці Національного театру імені Марії Заньковецької, Харківського державного академічного театру ляльок імені В. Афанасьєва та Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

РЕЖИСЕРКА - Оксана ДмітрієваСЦЕНОГРАФІЯ ТА КОСТЮМИ - Михайло НіколаєвМУЗИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ - Катерина ПалачоваХОРЕОГРАФІЯ - Олексій БуськоАСИСТЕНТКА РЕЖИСЕРА - Олеся Галканова-ЛаньПОМІЧНИЦЯ РЕЖИСЕРА - Роксолана ГоменюкХУДОЖНИК ЗІ СВІТЛА - Сергій Войтичук

Просперо - Олег СтефанАнтоніо - Андрій Козак Фердінанд - Ігор Возьний Міранда - Оксана ГалівКалібан - Володимир Пантєлєєв / Ярослав ФедорчукАріель - Ярослав ДерпакАлонзо - Степан Глова Гонзало - Дмитро Каршневич Себастьян - Юрій РодіоновТрінкуло - Василь Коржук Стефано - Андрій Войтюк / Вячеслав Жуков 

Лекція присвячена дослідженню впливу Шекспірової драматургії на художників і скульпторів протягом останніх чотирьох століть, хоча у самих п’єсах Шекспіра простежується неоднозначне сприйняття живопису та скульптури. Особлива увага буде приділена вирішальній ролі шекспірівської тематики в розвитку британського мистецтва від часів Вільяма Хогарта до Лаури Найт – чи то у формі портретів зіркових акторів, зображень рідної історії чи готичних фантазій, натхненних шекспірівськими привидами та феями; також у лекції йтиметься про творчість інших великих європейських митців, зокрема Ежена Делакруа та Валдислава Єрка.

Ілюстрації, створені Владиславом Єрком, видатним українським художником, формують новий рівень синергії між вербальною та візуальною складовою. Інтерпретуючи українські переклади «Гамлета», «Ромео і Джульєтти» та «Короля Ліра» засобами зображального мистецтва, автор пропонує міжсеміотичні візуальні проекції не тільки образів персонажів чи окремих сцен, але й Шекспірових метафор і символів, семантика і семіотика яких укорінені в текстах цих великих трагедій. При цьому, Шекспірові рядки слугують своєрідним смисловим ключем, котрий відчиняє таємничий та неймовірно привабливий візуальний світ, створений Владиславом Єрком.
Під час круглого столу будемо обговорювати зачаровуючий діалог слова та образу у книгах Шекспіра, що вийшли друком у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Цей діалог унікальний тим, що вибудовується на специфічній вербальній тканині текстів і при цьому відтворює їхню особливу атмосферу.

Шекспірівські театральні постери «народжуються» у результаті дуже специфічного і захоплюючого семіотичного синтезу, при якому спільно «працюють» література, театр і образотворче мистецтво, щоб у максимально стиснутому форматі висвітлити саму сутність постановки і закохати театральну публіку у виставу ще до її перегляду.
Як стверджував Шекспір, кохання «дивиться» не очима, а розумом, тож у багатьох плакатах використовуються оригінальні стратегії, які включають концептуальні образи, візуальні метафори, складну типографіку, колірну символіку тощо. На цій панельній дискусії ми спробуємо розшифрувати коди деяких найцікавіших театральних плакатів і подивитися, як їхню візуальну мову можна використовувати при роботі з текстами Шекспіра

● Національний театр імені Марії Заньковецької, Львів, Україна ● Теоманія ● Цей острів повен духів – дикий та неприступний. Вигнанець Просперо тепер тут і володар, і диктатор. Все змінює буря: кораблетроща закинула на острів вельмож – правителів країн далеких та давніх недругів Просперо, що відібрали у нього владу та свободу. Чи магія Просперо допоможе розплутати старі незгоди й чвари?
Остання п’єса Шекспіра – трагікомедія. Це сумна казка для дорослих про те, що людство не може подорослішати, про манію величі та цей божевільний світ.
Вистава створена у співпраці Національного театру імені Марії Заньковецької, Харківського державного академічного театру ляльок імені В. Афанасьєва та Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

РЕЖИСЕРКА - Оксана Дмітрієва
СЦЕНОГРАФІЯ ТА КОСТЮМИ - Михайло Ніколаєв
МУЗИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ - Катерина Палачова
ХОРЕОГРАФІЯ - Олексій Бусько
АСИСТЕНТКА РЕЖИСЕРА - Олеся Галканова-Лань
ПОМІЧНИЦЯ РЕЖИСЕРА - Роксолана Гоменюк
ХУДОЖНИК ЗІ СВІТЛА - Сергій Войтичук

Просперо - Олег Стефан
Антоніо - Андрій Козак
Фердінанд - Ігор Возьний
Міранда - Оксана Галів
Калібан - Володимир Пантєлєєв / Ярослав Федорчук
Аріель - Ярослав Дерпак
Алонзо - Степан Глова
Гонзало - Дмитро Каршневич
Себастьян - Юрій Родіонов
Трінкуло - Василь Коржук
Стефано - Андрій Войтюк / Вячеслав Жуков 

Білінгвальний онлайн-музей «#Гамлет_ UA: дія І, сцена 1943» створений для того, щоб зберегти пам’ять про прапрем’єру «Гамлета» у Львові 1943 року. Віртуальна експозиція формує цілісне уявлення про перші переклади «Гамлета» українською мовою (1865-1943) та дає можливість відвідувачам поринути в атмосферу Львова часів ІІ Світової Війни й відчути дух української прапрем’єри.
В онлайн просторі представлені унікальні експонати: фотокопії сторінок перекладів, рукописів, першодруків і документів, світлини і рецензії на першу постановку. Відвідувачі можуть віртуально прогулятися виставковими залами, познайомитися з життєписами перекладачів, режисера й акторів, а також дізнатися про історичний контекст, у якому створювалася вистава, та подальші долі її творців.
Музей не лише розповідає про прапремʼєру, але й висвітлює значимість української гамлетіани для формування ідентичності українців як європейської нації. 

● Nameless Theatre / Teatrul Fără Nume, Кишинів, Молдова
● Драма ● В.Шекспір та Е.Іонеско.
● Сучасне бачення класичного ""Макбета"" режисера Міхая Церне, натхненне творами Вільяма Шекспіра та Ежена Іонеско."Макбет" - класична трагедія, яка виводить на перший план гарячі пристрасті, провокує політичні потрясіння та кидає виклик моральним цінностям.
Пророцтво трьох відьом про те, що Макбету судилося стати королем, принесло Макбету та його дружині, леді Макбет, довгоочікувану звістку і нарешті стало реальністю.Під час ночівлі в замку Макбета під час святкування вбивають Дункана, короля Шотландії. Макбет стає королем Шотландії.
Макбет, король-вбивця, пере свої закривавлені сорочки у водах забороненої сповіді. Ці сорочки можуть асоціюватися із замордованими людьми в Ізюмі та Бучі. Вони махають своїми муміфікованими руками перед злочинним диктатором, якого кремлівські стіни вже не можуть сховати від гніву всесвіту, вимагаючи справедливості та помсти.
Перформанс, який яскраво розкриває правду про найодіозніший злочин, на який здатна людина, спрагла влади: перетворення чистої любові на чисту ненависть.

Режисер - Міхай ЦернеАсистент режисера - Лариса ДаскалКомпозитор - Александру ДікусарХудожник костюмів - Інга БотнарюкСценографія - Міхай Церне, Адріан СуручануЕкспресія тіла - Олег МардаріСпецефекти - Віктор ЗбурлюкСвітловий дизайн - Едуард Чіперко, Тудор КарапаскалЗвуковий дизайн - Влад ВасканПовітряна акробатика - Вероніка МереуцаПереклад Хорії Гарбеа (з видання "Шекспір, Опера", координатор та редактор Георгій Волчанов)

Макбет - Александру РусуЛеді Макбет - Міхаела ПопескуДункан - Александру ДікусарКавдор - Іон МунтянуБанко - Петре ДраганчаМакдафф - Маріус Кетелін-ТулумЛеді Макдафф - Вікторія МанчіуМалкольм - Іон ГарнецРосс - Максим ГувірФлеанс - Влад РуснакВоротар - Валентин МунтянуВідьми - Вікторія Цуркану, Антонія Баранча, Рада МішкойВбивці - Валентин Мунтяну, Віталіє Мандреску

До дискусії запрошені гості та учасники фестивалю: Тамара Трунова (головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра), Оксана Дмітрієва (головна режисерка Харківського академічного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва, засл. артистка АР Крим), Сергій Дорофєєв (директор-художний керівник Сумського національного академічного театру драми і музичної комедії імені Михайла Щепкіна), Ростислав Держипільський (генеральний директор фестивалю, нар. артист України), Яна Партола (кандидатка культурології, деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського), Іванна Скиба-Якубова (поетка, публіцистка, культурна менеджерка).

Як каже режисерка, дослідниця, а тепер вже і військова, Олена Апчел: “Війна - це наша ідентичність”. І ця ідентичність проявляється, свідомо чи мимохіть, в усіх наших висловлюваннях та мистецьких жестах. Нам залишається лише досліджувати цю свою ідентичність, намагаючись бути чесними передусім із собою. Драматургія Шекспіра провокує на розмови про світоустрій, про універсальні антиномії “добро-зло”, “любов-ненависть”, “милосердя-насилля”, про людину з усіма її слабкостями, страхами та інколи наївними надіями на щасливий фінал. Ми поговоримо про те, як війна проявляє себе в українському Шекспірі, як трансформує сенси і голоси його героїв та героїнь, які акценти розставляє і які теми нівелює.

● Театральна Академія імені Александра Зельверовича у Варшаві, Польща ● Психологічна монодрама ● Текст - Юлія Букала
● "МАТУЛЬКА» це інноваційна монодрама, натхненна класичною драмою Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Дія, перенесена в сучасну Варшаву, зосереджується на родинних стосунках і психології героїв. У цій новій інтерпретації мати замінює роль батька. Мати стається владною, контролюючою фігурою, яка домінує в житті її доньки. Вітчим, мовчазний і замкнутий, вихованням не займається.
Вистава розкриває теми надмірної опіки, сімейних конфліктів і психологічних аспектів людської долі. Юлька, яка бореться зі своєю деспотичною матір’ю, стикається з важким вибором перед обличчям любові до Ромека. Коли їхнє кохання піддається суворому випробуванню, Юлька мусить знайти в собі сили протистояти реальності, яка її оточує.
«МАТУЛЬКА» це дуже мультимедійна вистава, яка переосмислює форму театру. На глядачів чекає інтенсивне використання музики, записів та анімації, які підкреслюють емоційні нюанси історії. Вистава спонукає до глибоких роздумів про стосунки батьків і дітей, контроль і свободу, а також про життєві вибори та їх наслідки."

Сценарій - Julia Bukała Режисура - Julia Bukała, Аrtur Zudzin-Wiśniewski Музика - Ariel Kamiński Анімації - Julia Wojtanowska Графіка - Dominika Kałuzińska Опіка артистична - Marcin Hycnar "

Виступає:
Юлька - Julia Bukała
Актори на відео:
Ромек - Artur Zudzin-Wiśniewski Тимек - Kamil Owczarek
Марта - Lucyna Frączek
Голоси:
Мати - Izabela Kuna
Вітчим - Jerzy Łazewski "

● Київський академічний театр на Печерську, Київ, Україна ● Трагедія ● Кожен новий Гамлет - обличчя епохи. Яким воно має бути сьогодні? До чого призводить помста і що таке обов’язок? Чи можливе щастя, коли порушені всі закони буття та яку ціну доведеться за нього заплатити?
Досліджуючи одну з найгеніальніших п’єс Шекспіра, ми ставимо цілу низку питань. І наш сьогоднішній Гамлет - не тільки відповіді на них, - це роздуми про сутність людини, про театр і мистецтво в цілому.

Режисери – Ольга Ларіна та Денис Мартинов.
Художник – Борис Орлов.
Художник по світлу – Олександр Безверхий.
Художник по костюмам – Лілія Луценко.
Пластичне рішення – Ольга Ларіна.
Музичне рішення – Дмитро Срібний та Денис Мартинов.

Денис Мартинов - Гамлет, Вікторія Щегель - Гамлет (альте его), Григорій Бакланов - Клавдій, Юлія Першута - Гертруда, Руслан Сокольник - Полоній, Варвара Глуховська - Офелія, Максим Самчик - Лаерт, Ігор Качур - Розенкранц. 

● Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Івано-Франківськ, Україна ● Dramma per musica
● за Вільямом Шекспіром у перекладі Юрія Андруховича.
● Dramma per musica “ROMEO & JULIET” – постапокаліптична версія найсумнішої трагедії Шекспіра в експериментальному форматі. Історія кохання чистих сердець Ромео і Джульєтти у розбещеній постапокаліптичній Вероні.

Режисер-постановник - народний артист України, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка Ростислав ДержипільськийКомпозитори - лауреати Національної премії України ім.Т.Шевченка Роман Григорів, Ілля РазумейкоХудожниця - Юлія ЗауличнаПластичне рішення - Ольга Семьошкіна

Олег Панас - Ромео МонтеккіІнна Бевза - Джульєтта КапулеттіОлексій Гнатковський - Брат ЛоренцоОльга Комановська - Годувальниця ДжульєттиІгор Захарчук - Сеньйор Монтеккі, Батько РомеоМирослава Полатайко - Сеньйора Капулетті, мати ДжульєттиЮрій Хвостенко - Сеньйор Капулетті, батько ДжульєттиАндрій Мельник - ПарісЮрій Вихованець - Тібальт, двоюрідний брат Джульєтти Іван Бліндар - Меркуціо, друг РомеоМарія Стопник - Еринія Надія Левченко - ЕриніяОлеся Пасічняк - ЕриніяВіктор Абрам'юк, Владислав Демидюк, Олег Деркач, Богдан Романюк, Остап Слобода, Микола Сливчук - Монахи

Учасники: Ольга Квасниця (психологиня КПТ, журналістка, шекспірознавиця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, доцентка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна), Наталія Гутарук (шекспірознавиця, докторка філософії, викладачка англійської мови, Запорізький Січовий колегіум), Яна Нікітюк (аспірантка Запорізького національного університету), Світлана Дейнека (аспірантка, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України)

Келлі Хантер, режисерка і художня керівниця театру «Флейта», членкиня Ордену Британської імперії, працює з Королівським Шекспірівським театром та Національним театром. Вона є авторкою арт-терапевтичного методу «Hunter Heartbeat», який використовує потужний потенціал мови Вільяма Шекспіра та спеціальних сенсорних ігор, щоб допомогти подолати комунікативні проблеми у молодих людей з аутизмом та розладами мовлення, а також у людей, які мають травми та посттравматичний стресовий розлад. Ця методика описана Келлі Хантер у її книзі «Шекспірівське серцебиття: драматичні ігри для дітей з аутизмом» (2014). Дослідження, проведене в Університеті Огайо (США), переконливо довело ефективність цього підходу. У своїй презентації Келлі Хантер розповість про ключові принципи застосування методу, а також про свою роботу з театром «Флейта», спрямовану на допомогу сім’ям, які постраждали від російсько-української війни.

До дискусії запрошені гості фестивалю: професорка Ніколета Чінпоеш (шекспірознавиця, професорка шекспірівських студій Вустерського університету, Велика Британія, членкиня Ради Європейської асоціації дослідників Шекспіра та Ради Мережі шекспірівських фестивалів), Майкл Добсон (шекспірознавець, професор, директор Шекспірівського інституту Бірмінгемського університету у Стретфорді-на-Ейвоні, Велика Британія, Почесний академік Академії наук вищої школи України), Анна Ковальче-Павлик (викладачка в Лодзькому університеті, віце-редакторка «Мультикультурного Шекспіра», співкураторка Міжнародного Шекспірівського фестивалю в Гданську, Польща, та віце-президентка Польського Шекспірівського товариства), Софія Роса-Лаврентій (кандидатка мистецтвознавства, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка), Наталія Торкут (шекспірознавиця, докторка філологічних наук, професорка, Запорізький національний університет, керівниця Українського Шекспірівського центру, старша наукова співробітниця Шекспірівського інституту Бірмінгемського університету).

Тексти Шекспіра володіють здатністю набувати нових сенсів в залежності від зміни контексту. Але чи всі ідеї та думки, проголошені українськими режисерами і режисерками, зчитуються? Наскільки вирішальним є знання українського контексту для розуміння вистав? Що залишається не висловленим, не проговореним? Можливо, щось взагалі немає відповідника в п’єсах Великого Барда і тому спектаклі вимушено стають такими собі доповненнями до канонічних текстів, аби проявити локальний контекст? Зрештою, хто ці українські Гамлет, Отелло, Просперо, Ромео і Джульєтта?

● Київський націіональний академічний Молодий театр, Київ, Україна ● Аскетична комедія
● Як прозвучить відома романтична комедія «Сон літньої ночі» в контексті українського народного обряду?П’єсу Шекспіра ми трактуємо як унікальну ритуальну дію.Поетизуємо народні обряди словами великого драматурга.Знаходимо в глобальній сюжетній лінії ключ до національного коду та адаптуємо його до сьогодення.Проводимо паралель з нашими історичними міфами та перетворюємо головних героїв з греків на українців.Водночас, основу залишаємо Вільяму Шекспіру, і ця суміш здається сучасною, природною та незвичною. Реальність розчиняється в міфології на сцені.

Режисер – Андрій БілоусХудожниця по світлу – Марі АкопянПластичне рішення – Ніни ЗмерзлоїКомпозитор – Ілля Чопоров

Оберон/Тезей – Іван ПотаповТитанія/Іпполіта – Дар’я ГрачоваПак – Дмитро ЛяхЛізандр/лісове створіння – Максим КозинийДеметрій/лісове створіння – Дмитро ТретьяковГелена/лісове створіння – Руслана ПетряковаГермія/лісове створіння – Ніколетта Мочані

Презентація першого тому тритомника «Шекспір українською по той бік Залізної Завіси», що побачив світ у видавництві «Українські пропілеї» (2024), покликана ознайомити широкий загал із творчим і науковим доробком українських інтелектуалів, які після ІІ Світової війни, перебуваючи в еміграції, активно відновлювали традиції української Шекспіріани, брутально зруйновані в Україні хвилями більшовицького терору.
Ця оригінальна за структурою книга є одночасно і антологією текстів художніх перекладів (в першому томі – це дві версії «Макбета» та «Король Генрі ІV» Теодосія Осьмачки), і колективною науковою монографією, до якої ввійшли літературознавчі, перекладознавчі й театрознавчі розвідки відомих науковців, і збірником документів (листи, доповіді, інтерв’ю), більшість із яких друкуються вперше.
Публікація цієї унікальної праці про історію і здобутки Українського шекспірівського товариства (1964-2000) у надважкий для України час повномасштабної війни, є символічною, адже вона увиразнює ідею значущість Шекспіра для самоідентифікації українців як європейської нації і долає штучно створене в умовах радянщини розмежування інтелектуально-культурних здобутків «материкової» України та української діаспори, поєднуючи неприродно роз’єднані частки нашого культурного простору в одну цілісність.
Під час презентації присутні матимуть можливість поспілкуватися з автором ідеї тритомника – відомим вченим Марком Робертом Стехом, який є не лише редактором і упорядником видання, але й коментатором матеріалів та автором грунтовної передмови.

Презентація перекладу роману "Гамнет" Меґґі О'Фаррелл, здійсненого Євгенією Канчурою, орієнтована як на тих, кого цікавить постать Вільяма Шекспіра і проблеми художнього перекладу сучасної літератури, так і на широкий читацький загал. Поява цього твору, що спричинив потужний культурний резонанс, стала визначною подією в шекспірівському дискурсі та приводом для переосмислення актуальних питання сьогодення. Умовиводи письменниці про збіг імен сина драматурга та одного з найзначущих його персонажів розкривають теми впливу оточення на розвиток творчої особистості, а ширше — свободи й кохання, самоусвідомлення та вибору шляху. Презентація пропонує поглянути на роман в контексті викликів перекладу, поміркувати над тим, як перекладач формує сприйняття твору читачами, що належать до іншої культури, як ім'я історичної особистості та літературного персонажа визначають авторську та перекладацьку стратегії.

● La Ribalta Teatro/English Theatre Company, Піза, Італія
● Чому ""Подвійна гра""? Ідея полягає в тому, щоб дати голос двом різним точкам зору на історію Гамлета: Могильників і Гравців. Могильники і Гравці - це матеріальні виконавці долі, яка обертається навколо Ельсінори: вони представляють початок і кінець історії Гамлета. Вони відкривають і закривають танці. Якщо Гравці - це іскра, яка запалює в Гамлеті ідею викриття короля Клавдія через інсценування того, що сталося при данському дворі, то Могильники - це кінець страждань персонажів тексту, оскільки вони встановлюють кінець, відносний і абсолютний, гамлетівських перипетій. Якщо Гравці є винахідниками життя та його можливих сюжетів, то Могильники є хранителями смерті та кінця життя персонажів. І саме ця несвідома важливість, яку вони зберігають протягом усього тексту, робить їх, самі того не підозрюючи, такими комічними персонажами. На сцені лише три актори і дві мови: італійська та англійська. Так тривають лінгвістичні та стилістичні дослідження тріо, народжені злиттям двох різних театральних досвідів - театру ""Ла Рібальта"" та Англійської театральної компанії. Мовна різниця, яка у двох п'єсах відповідає соціальній відмінності, сама стане джерелом конфлікту і комізму, створюючи багатошарову виставу: одночасно насичену і складну, і просту і суттєву.

Сценаристи, режисери та актори Альберто Ієрарді, Джорджо Вієра та Едріан Х'юз 

Сценаристи, режисери та актори Альберто Ієрарді, Джорджо Вієра та Едріан Х'юз 

-

-