Про виставу:
Театр: Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
Жанр: dramma per musica
Опис:
Dramma per musica “ROMEO & JULIET” – постапокаліптична версія найсумнішої трагедії Шекспіра в експериментальному форматі. Історія кохання чистих сердець Ромео і Джульєтти у розбещеній постапокаліптичній Вероні.

У виставі наявні сцени з використанням стробоскопічного ефекту та, що можуть викликати реакцію у людей з підвищеною чутливістю.

Художній склад команди:
Режисер-постановник – Ростислав Держипільський
Композитори – Роман Григорів, Ілля Разумейко
Художниця – Юлія Заулична
Пластичне рішення – Ольга Семьошкіна

Акторський склад:
Ромео Монтеккі – Олег Панас
Джульєтта Капулетті – Інна Бевза
Брат Лоренцо – Олексій Гнатковський
Годувальниця Джульєтти – Ольга Комановська
Сеньйор Монтеккі, Батько Ромео – Ігор Захарчук
Сеньйора Капулетті, мати Джульєтти – Мирослава Полатайко
Сеньйор Капулетті, батько Джульєтти – Роман Луцький
Паріс – Андрій Мельник
Тібальт, двоюрідний брат Джульєтти – Юрій Вихованець
Меркуціо, друг Ромео – Іван Бліндар
Еринія – Марія Стопник
Еринія – Надія Левченко
Еринія – Олеся Пасічняк
Монахи – Віктор Абрам'юк, Владислав Демидюк, Олег Деркач, Остап Слобода, Микола Сливчук

Урочисте відкриття фестивалю.

Літня театрознавча школа: “Рецензування вистав – написання історії театру” в рамках Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську під опікою Франківського драмтеатру та кураторок:
🔹 професорки Ніколети Чинпоеш – шекспірознавиці (Вустерський університет, Велика Британія) та
🔹 доцентки Софії Роси-Лаврентій – театрознавиці (Львівський національний університет імені Івана Франка)

📝 Школа відбувається у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Завдяки університету фестиваль зможе забезпечити сертифікат про додаткове навчання.

Про що?
Хто сьогодні перечитує драматичні тексти Вільяма Шекспіра? Хто досконало знає їхні перипетії та колізії, пам’ятає дійових осіб? Направду, крім шекспірознавців і перекладачів мало хто. За останні півтора століття кількість читачів Шекспіра катастрофічно зменшилася. При цьому фантастично збільшилася кількість його знавців. Адже Шекспір зараз присутній повсюди: він у медіа, в індустрії розваг, рекламі, попкультурі, масмаркеті, політичному дискурсі. Хто і коли запустив шекспірізацію світу, приводом для якої стала формула «Світ – Театр»? Короткої відповіді на це немає, але, цілком очевидно, що до сходження Шекспіра з високих полиць до комедійного серіалу Black Adder прислужився авангард. Про це і піде мова в лекції «Авангард «запалює» Шекспіра».

Про спікерку:
Ганнна Веселовська – професорка, докторка наук, керівниця відділу театрознавства Інституту проблем сучасного мистецтва (Київ). Авторка монографій «Театральні перехрестя Києва 1900–1910-х рр. Київський театральний модернізм» (2006), «Український театральний авангард» (2010), «Театр Миколи Садовського (1907-1920)» (2018), «Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка. 2001–2012» (2019), «Микола Садовський: Актор, режисер, антрепренер. 1856–1906» (2024). Авторка понад 200 друкованих наукових праць у фахових збірниках та часописах українською, російською, словацькою, польською, німецькою та англійською мовами. Окрім наукової та викладацької діяльності, є членкинею Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також впродовж 7 років є членкинею експертної групи фестивалю-премії «GRA».

Про виставу:
Жанр: Драма
Театр: Київський академічний драматичний театр на Подолі імені Віталія Малахова

Опис:
Розмови після вистави «Макбет», що відбулися в одному українському селі 5-го вересня 1920 року.
У 1920 році тридцятидворічний Лесь Курбас (засновник модерного українського театру) забирає групу молодих акторів із охопленого війною Києва в сільську місцевість, де вони ставитимуть вистави, обмінюючи квитки на їжу.
Однією з таких вистав стає «Макбет» – перша постановка Шекспіра українською мовою. Поки Курбас і більшість трупи відвідують виставу місцевого театру, поставлену на їхню честь, шість молодих жінок – чотири акторки, піаністка й танцівниця – залишаються разом із дітьми.
Під час вечері, яку вони готують із виручки за їх виступ, жінки розмовляють, жаліються, жартують, кепкують із себе, сміються, репетирують танці з вистави – і все це, переживаючи біль, розбиті серця, страх і розгубленість, та водночас відчуваючи глибоку потребу бути разом.
Автор тексту: Річард Нельсон (переклад Юлії Сосновської)

Художній склад команди:
Режисер-постановник – Річард Нельсон
Художниця-постановниця, художниця з костюмів – Марія Погребняк
Музика – Тимур Полянський, Річард Нельсон
Художник з освітлення – Сергій Невгадовський
Звукорежисер – Сергій Шевченко
Помічники режисера – Владислав Цехмейструк, Мілада Самойлова, Арман Сарібекʼян

Акторський склад:
Валентина Чистякова – Катерина Чікіна
Любов Гаккебуш – Марія Деменко
Віра Онацька – Юлія Брусенцева
Броня Ніжинська – Наталія Кобізька
Марія – Олена Корзенюк
Олена Голіцинська – Марія Кос

Про виставу:
Жанр: Драма
Театр: Київський академічний драматичний театр на Подолі імені Віталія Малахова

Опис:
Розмови після вистави «Макбет», що відбулися в одному українському селі 5-го вересня 1920 року.
У 1920 році тридцятидворічний Лесь Курбас (засновник модерного українського театру) забирає групу молодих акторів із охопленого війною Києва в сільську місцевість, де вони ставитимуть вистави, обмінюючи квитки на їжу.
Однією з таких вистав стає «Макбет» – перша постановка Шекспіра українською мовою. Поки Курбас і більшість трупи відвідують виставу місцевого театру, поставлену на їхню честь, шість молодих жінок – чотири акторки, піаністка й танцівниця – залишаються разом із дітьми.
Під час вечері, яку вони готують із виручки за їх виступ, жінки розмовляють, жаліються, жартують, кепкують із себе, сміються, репетирують танці з вистави – і все це, переживаючи біль, розбиті серця, страх і розгубленість, та водночас відчуваючи глибоку потребу бути разом.
Автор тексту: Річард Нельсон (переклад Юлії Сосновської)

Художній склад команди:
Режисер-постановник – Річард Нельсон
Художниця-постановниця, художниця з костюмів – Марія Погребняк
Музика – Тимур Полянський, Річард Нельсон
Художник з освітлення – Сергій Невгадовський
Звукорежисер – Сергій Шевченко
Помічники режисера – Владислав Цехмейструк, Мілада Самойлова, Арман Сарібекʼян

Акторський склад:
Валентина Чистякова – Катерина Чікіна
Любов Гаккебуш – Марія Деменко
Віра Онацька – Юлія Брусенцева
Броня Ніжинська – Наталія Кобізька
Марія – Олена Корзенюк
Олена Голіцинська – Марія Кос

Про що?
«Світ — театр», — сказав Вілл. «Театр змінює світ», — додав Террі. Два «шекспірівські» романи про Дискосвіт ґрунтуються на двох творах Великого Барда, що містять п’єсу в п’єсі — «Гамлеті» й «Сні літньої ночі». Творець Дискосвіту Террі Пратчетт запрошує у свою реальність творця «Глобуса», щоб показати, як слово, що лунає зі сцени, здатне змінити все навколо. Можливо, ці зміни були б руйнівними, проте серед глядачів є три віщі сестри, три відьми, які щойно відійшли – ні, не від казана, який чахкає та пахкає, а від чайника, що майже закипів. Запрошуємо поговорити про магію театру в романах Террі Пратчетта, про його уклін Вільяму Шекспіру та про фентезі як простір культурної пам’яті. Для всіх, кого цікавить театр, слово, уява та Шекспір у найнесподіваніших втіленнях.

Про спікерку:
Євгенія Канчура — кандидатка філології, в.о. завідувачки кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету «Житомирська політехніка», співголова Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Досліджує творчість Террі Пратчетта з 2004 року, авторка робіт про шекспірівський інтертекст у циклі про Дискосвіт та перекладознавчих статей. Перекладає художню літературу, в доробку — роман «Гамнет» Меґґі О’Фаррелл.

Літня театрознавча школа: “Рецензування вистав – написання історії театру” в рамках Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську під опікою Франківського драмтеатру та кураторок:
🔹 професорки Ніколети Чинпоеш – шекспірознавиці (Вустерський університет, Велика Британія) та
🔹 доцентки Софії Роси-Лаврентій – театрознавиці (Львівський національний університет імені Івана Франка)

📝 Школа відбувається у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Завдяки університету фестиваль зможе забезпечити сертифікат про додаткове навчання.

(за участю Фонду Майї Гарбузюк, Івано-Франківського драматичного театру імені Івана Франка, Львівського національного університету імені Івана Франка)
Монографія «Сценічні прочитання трагедії "Гамлет" В. Шекспіра у львівських театрах (1796-1997)» докторки мистецтвознавства, професорки кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка Майї Гарбузюк є результатом багаторічного дослідження української шекспіріани. Вибудовуючи тяглість сценічних прочитань однієї з найвизначніших трагедій В. Шекспіра в Україні від кінця XVIII до кінця XX ст., дослідниця детально прописала мультикультурний мистецький і театральний простір Львова за 200 років. У цьому просторі співіснують різні національні виміри: німецькомовний австрійський, польський і український театри － кожен пропонує власну візію «Гамлета», а через цю сценічну інтерпретацію засвідчує культурну зрілість власної традиції. Авторка оптично наближається до окремих постатей, які творили цей багатокультурний вимір, а одночасно осягає і широкий діапазон, в якому проступають взаємні впливи, перетини як окремих митців, так і культур.Учасники: Софія Гарбузюк (керівниця Благодійного фонду імені Майї Гарбузюк) Ніколета Чинпоеш (шекспірознавиця, професорка шекспірівських студій Вустерського університету, Велика Британія, членкиня Ради Європейської асоціації дослідників Шекспіра та Ради Мережі шекспірівських фестивалів), Наталя Торкут (шекспірознавиця, докторка філологічних наук, професорка, Запорізький національний університет, керівниця Українського Шекспірівського центру, старша наукова співробітниця Шекспірівського інституту Бірмінгемського університету), Майкл Добсон (шекспірознавець, професор, директор Шекспірівського інституту Бірмінгемського університету у Стретфорді-на-Ейвоні, Велика Британія, Почесний академік Академії наук вищої школи України), Роман Лаврентій (театрознавець, кандидат мистецтвознавства, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка), модераторка – Софія Роса-Лаврентій (театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Львівський національний університет імені Івана Франка). 

Про виставу:
Театр: Майстерня Позняка Артема Вікторовича
Жанр: трагедія
Опис:
Пʼєса, назву якої знає напевно кожен, та на запитання "Про що ж вона?" - не дасть відповіді ніхто. Одна з найголовніших історій із доробку
Шекспіра. Про що ж вона? Про владу? Про вічний конфлікт батьків та дітей?
Шекспірівська трагедія порушує більше запитань, ніж дає відповідей. Чи існує межа між добром і злом? Що є мудрість?
Як влада й сила впливає на людину, яка є королем та батьком одночасно? І чи здатні люди цінувати та любити те, що дано їм даром? Герої трагедії, так само як і глядач, наосліп шукають відповіді на питання, які мабуть відповідей і не мають.
Автор тексту: Вільям Шекспір (переклад О.Грязнова)
Вікові обмеження: 16+
У виставі використовується дим машина

Художній склад команди:
Режисер – Артем Позняк
Звукорежисерка – Тетяна Хоменко
Художник по світлу – Олександра Павленко

Акторський склад:
Король Лір – Денис Ручко
Гонерилья – Вікторія Ванджура
Регана – Анастасія Янкова
Корделія – Віолета Ковпашко
Кент – Назар Прокопів
Граф Глостер – Єгор Колотурський
Едгар/ Король Французький – Данило Маркін
Едмунд – Олександр Гапон
Герцог Албанський/ Блазень – Владислав Корінний
Герцог Корнуольський – Сергій Полегенько
Освальд/ Герцог Бургундський – Микита Гапонов

Презентація перекладу українською мовою книги докторки Мейхіл Фавлер (Стетсонівський університет, США) «Бомонд на краю імперії: держава та сцена в Радянській Україні» (видавництво «Родовід» у партнерстві із Центром міської історії Центрально-Східної Європи, Львів). 
Сьогодні одним із викликів є переосмислення радянського минулого та дослідження парадоксального явища української радянської культури. Книга історикині Мейхіл Фавлер, вперше опублікована англійською мовою (Торонто, 2017) і тепер перекладена українською (Родовід, 2025), переповідає історію українського авангарду. Перша світова війна та революції каталізували мистецькі експерименти, створивши нові стосунки між світом митців і візіями повоєнного світу. Ми поговоримо про відносини між мистецтвом і політичною владою у контексті радянської держави — через формування мистецького бомонду та істеблішменту; про амбітний проект творення нової культури, яка була б сучасною та урбаністичною й одночасно українською; про зародження радянської культурної інфраструктури та ієрархій; про центральність та периферійність, про децентралізацію і депериферизацію культурних процесів; про побудову системи державної опіки і контролю та особливість театру як місця імпровізації; про багатомовність, мультикультурність та симультанність культурного життя 1920-х і його поступову та радикальну гомогенізацю. Хоча фокус буде на повоєнних роках, у розмові йтиметься про довшу хронологію «радянського століття» і його довгі тіні та збережені спадки. Але зрештою ця книга є історією про повоєнний час і про митців, які вийшли з руйнівної війни, щоб творити інноваційне мистецтво, тож вона містить натхнення та ідеї для сучасників.

Про виставу:
Театр: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Жанр: трагедія
Опис:
Щоб зрозуміти темряву – треба стати темрявою. І театр для цього слушне місце. Тому саме зараз, перебуваючи на форпості європейської цивілізації, ми починаємо вдивлятися в безодню зла крізь призму історії знелюднення шотландського короля – узурпатора влади. Занурення в механіку зародження тиранії та споглядання механізмів політичних ігор, що породжують тиранів залишає багато питань до вартості та безпекової спроможності гуманістичних ідеалів – основи ціннісного ядра європейської цивілізації. “Макбет” це історія великої трансформації з благородного лицаря на тирана - узурпатора влади. Навіть найкращі люди не мають запобіжників проти руйнівного впливу влади необмеженої буквою закону. Історія знелюднення Макбета починається з перемоги, де славний благородний полководець під впливом навіювань демонічних сил робить крок у незворотність. Чим зараз є інфернальне в житті людини? В яких формах приходять демони і відьми до людини цифрового суспільства? В своїй інтерпретації демонічного в житті сучасної людини ми відмовляємося від форм запропонованих Шекспіром – демони сучасності живуть у цифрі, у засобах масової інформації, гібридній війні. Бородаті шекспірівськи відьми-віщунки, що пророкують Макбету сходження на престол у нас деперсоніфікуються та набувають ознак всевидячих роботизованих сутностей. Ці сутності подібно до “Ока Саурона” безперервно присутні в реальності героїв та наділені необмеженою владою, впливають на вчинки та формують їх світогляд.
У виставі використовується сценічний дим, пісок (може бути пил)

Акторський склад:
Макбет – Акмал Гурезов
Леді Макбет – Тетяна Міхіна
Банко – Віталій Ажнов
Дункан – Арсеній Тимошенко
Макдуф – Ренат Сєттаров
Малколм – Павло Шпегун
Флінс – Ростислав Лук'яненко
Гафер 1 – Яна Поцелуй
Гафер 2 – Діма Лук'яненко


Художній склад команди:
Режисер – Іван Уривський
Сценограф – Петро Богомазов
Художниця по костюмах – Тетяна Овсійчук

Історія постановок “Макбета”. Лекція професора Майкла Добсона, директора Шекспірівського інституту при Стрендфордському університеті.

Літня театрознавча школа: “Рецензування вистав – написання історії театру” в рамках Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську під опікою Франківського драмтеатру та кураторок:
🔹 професорки Ніколети Чинпоеш – шекспірознавиці (Вустерський університет, Велика Британія) та
🔹 доцентки Софії Роси-Лаврентій – театрознавиці (Львівський національний університет імені Івана Франка)

📝 Школа відбувається у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Завдяки університету фестиваль зможе забезпечити сертифікат про додаткове навчання.

Про що?
Це розповідь про знакові постановки Шекспіра в різних куточках світу, з акцентом на подібні на несхожі підходи в сучасних практиках постановки Шекспіра в англомовних та неангломовних театрах. Описуючи театральні постановки з точки зору глобальних шекспірознавчих студій, лекція запропонує питання, які театральні колективи, що працюють з Шекспіром, можуть врахувати, розмірковуючи над власними спектаклями. Розглянуті постановки охоплюватимуть вибрані театральні адаптації з Global Shakespeare Video and Performance Archive та приватної колекції лекторки і будуть проаналізовані з урахуванням синтезуючих уявлень, що дозволить обговорити політику винятковості та елітарності глядачів у шекспірівських постановках
Про спікерку:
Анна Ковальче-Павлик - викладає літературу, театр і культурологію в Лодзькому університеті, де також є заступницею редактора журналу «Multicultural Shakespeare». Вона є співорганізаторкою Міжнародного Шекспірівського фестивалю в Гданську (Польща) та президенткою Польського Шекспірівського товариства. Багато років пов'язана з Центром гуманітарних досліджень UJ та Центром перекладознавчих досліджень UJ, де проводить гостьові заняття та семінари. Також є членкинею Британського, Американського, Європейського та Міжнародного Шекспірівського Товариства (BSA, SAA, ESRA, ISA), а також в Американського товариства Ренесансу (RSA); є членом Міжнародного товариства перекладу та міжкультурних досліджень (IATIS) та наукових груп «Шекспір в освіті» (NTNU, Тронхейм) та «Шекспір в культурі» (Варшавський університет). У 2022 році була обрана членом Британського Королівського історичного товариства в якості асоційованого члена, а в 2023 році – членом Міжнародної Шекспірівської асоціації.
"A very good piece of work, I assure you, and a merry": The Best Shakespeare There Is?
This presentation provides an overview of significant Shakespeare performances from diverse parts of the world, explaining the convergences and divergences in contemporary Shakespeare performance practices in both the Anglophone and non-Anglophone theatres. Looking at theatrical productions from the perspective of global Shakespeare studies, it will suggest the issues that theatrical ensembles working with Shakespeare can consider in creating their own take on his works. The productions under consideration will cover selected theatrical adaptations from the Global Shakespeare Video and Performance Archive and my private collection, and will be analyzed with a synthesizing insight in mind, while allowing for a discussion on the politics of exceptionality and elite spectating in Shakespeare in performance.

Про виставу:Жанр:Театр: Театр-студія переселенців "УЖіК"Опис: Король Лір ділить своє королівство на три частини для трьох дочок , але наймолодша дочка Корделія розчаровує його, тому він віддає її частку двом іншим. Блазень марно намагається зупинити короля.Король Франції одружується з Корделією, і вона їде до Франції.Король Лір їде до своєї старшої доньки Гонерілі. Вона просить його зменшити кількість своїх послідовників через їхній шум і поведінку. Він глибоко образився і пішов до своєї доньки Реґани. Біля замку середньої дочки Гонерілія і Регана об'єднуються проти свого батька. Він відмовляється віддати своїх послідовників і замість цього йде в бурю.Під час бурі Лір зриває з себе зайвий одяг і залишається в пустошах з Блазнем. Король майже втрачає розум, його переслідують напади божевілля.Дізнавшись про долю свого батька Корделія прибуває з французьким військом, щоби захистити честь короля.Британські війська Гонерілі та Регани розбивають французькі війська Корделії, що вторглися в країну. Лір і Корделія потрапляють у полон, а згодом її вбивають.Регана отруює Гонерілью і вбиває себе. Лір помирає, оплакуючи Корделію. Лише Блазень залишається в живих.«Час викриє усе. Та боги справедливі, бо караютьНас за гріхи плодами цих гріхів. Це правда.»В.Шекспір
Художній склад команди:Режисер-постановник – Вячеслав ЄгоровХудожній керівник – Олександр КуцикПродюсерка – Юлія ЄгороваАсистентка режисера – Агнеса ЦвілодубАрт-концепт – Дарʼя ЄгороваСценографиня – Катерина Секрет, Художниця костюму – Дзвінка Сивик, Звукорежисерка – Ася Анциферова, Технік – Михайло Бомбушкар, Дизайнерка – Анастасія Гутник,  
Акторський склад: Лір Олексій – ДашковськийБлазень – Олена Аляб'єваГонерілья – Вікторія ЛюлькоРегана – Софія БелозерцеваКорделія – Юлія ГорєлковаПерформер – Олена ПерекотієнкоПерформер – Андрій ХомікЛюдина в чорному – Тетяна ГолишевськаЛюдина в чорному – Геннадій ЄшкуновЛюдина в чорному – Вікторія НадьЛюдина в чорному – Вероніка Громадська

Про виставу:
Жанр: A Game of Chance in Two Acts
Театр: Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька

Опис:
Дві пари близнюків, одна велика плутанина і відповідь на питання, що робить нас собою. Уявіть місто, де всі вас знають, а ви їх бачите вперше, де випадкові зустрічі перетворюються на карколомні пригоди.

«Комедія помилок» Вільяма Шекспіра – це не лише дотепна історія про курйозні збіги, а й глибока розповідь про пошук себе через повернення до свого коріння. Герої шукають одне одного, але знаходять набагато більше – відповідь на те, ким вони є насправді. За веселими непорозуміннями ховається важливе послання: щоб віднайти гармонію, потрібно знати своє минуле та відчувати зв’язок зі своїм родом.

На вас чекають сміх, несподівані повороти, філософський зміст, яскрава атмосфера, музика і танці. Відкрийте для себе більше, ніж просто комедію – відкрийте себе!

Художній склад команди:
Переклад – Ірини Стешенко, за редакцією Алі Олешко
Режисер – Роман Федосєєв
Сценографія – Юрій Ларіонов
Художниця з костюмів – Христина Корабельникова
Композитор і диригент – Вадим Бессараб
Пластичне рішення – Павло Івлюшкін
Вистава відбувається за участі оркестру театру
Акторський склад:
Соліна – Олена Кошова
Егеон – Ігор Геращенко, Павло Шмарьов
Актор-невдах – Дмитро Усов, Павло Примак
Антіфол – Єгор Карельський
Дроміо – Сергій Корнейко
Купець – Михайло Грицик, Анатолій Головань
Пінч – Ярослав Бабич
Анджело – Павло Примак, Денис Пасєчний
Емілія – народна артистка України Діана Мала, Олена Нагаєва
Адріана – Ірина Бесараб, Тамара Лукаш
Люціана – Марія Буймович, Анастасія Матусевич
Куртизанка – Богдана Шуманська, Ірина Шеляг, Анастасія Лук’янова
Стражники – Юрій Рекс, Владислав Цобенко

Музична сцена фестивалю.

Літня театрознавча школа: “Рецензування вистав – написання історії театру” в рамках Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську під опікою Франківського драмтеатру та кураторок:
🔹 професорки Ніколети Чинпоеш – шекспірознавиці (Вустерський університет, Велика Британія) та
🔹 доцентки Софії Роси-Лаврентій – театрознавиці (Львівський національний університет імені Івана Франка)

📝 Школа відбувається у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Завдяки університету фестиваль зможе забезпечити сертифікат про додаткове навчання.

Про що?
Сплеск режисерської цікавості до драматургії Шекспіра, що спостерігається в Україні у 2020-х рр., не призвів до помітного репертуарного різноманіття: з 37 п’єс, перекладених українською, постановники традиційно обирають чотири «великі трагедії», а також кілька комедій, тому загальний перелік освоєних українською сценою Шекспірових драм не перевищує п’ятнадцяти назв. Поза увагою режисерів залишаються надзвичайно актуальні у сьогоденні історичні хроніки (передусім, «Генріх V», «Річард ІІ» тощо), комедії («Міра за міру», «Кінець діло хвалить», «Марні зусилля кохання» і таке решта) і трагедії («Перикл», «Юлій Цезар», «Антоній і Клеопатра» та ін.). До того ж, Шекспір не творив у вакуумі – він був оточений драматургами, з якими незрідка співпрацював, і п’єси його сучасників – Крістофера Марло, Бена Джонсона, Томаса Міддлтона, Джона Флетчера, Френсіса Бомонта, Джона Форда, Джона Вебстера – взагалі невідомі в українському театральному просторі, а вони складають вагому частину європейського театрального репертуару. Тому пропонуємо поговорити, які п’єси Шекспіра та його сучасників, на які варто було б звернути увагу театрам з точки зору актуальної проблематики, художньої довершеності, і, звісно, театральної економіки.
Про спікерку:
Дар’я Москвітіна – кандидатка філології, доцентка, в.о. зав. кафедрою іноземних мов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Літературознавиця і шекспірознавиця, досліджує відлуння Шекспіра в культурах України і США. Співавторка телеграм-каналу «Шекспір сказав...». Перекладає художню літературу й нонфікшен для видавництв «КСД», «Віват», «Ранок», «Лабораторія», «Стретович». Членкиня Міжнародної шекспірівської асоціації (ISA), Європейської асоціації дослідників Шекспіра (ESRA), Українського шекспірівського центру.

Шекспір в театрі Дмитра Богомазова. Відео-презентація.

Про виставу:
Жанр: Драма
Театр: Комунальний заклад «Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв» Закарпатської обласної ради

Опис:
Коли людські амбіції не мають меж, народжується чудовисько. Він готовий зруйнувати все, аби здобути омріяну корону. Зради, вбивства, маніпуляції – це не просто шлях до трону, це його покликання.
Яскрава гра акторів, ефектні декорації та костюми не залишать Вас байдужими.
Вистава змушує задуматися про природу влади, людську жорстокість і ціну амбіцій.

Художній склад команди:
Режисер-постановник – Михайло Фіщенко
Художниця-постановниця – Людмила Бєлая
Балетмейстер – Віктор Бабука
Диригентка, аранжування та оркестровка – Анастасія Жужгова
Музичне оформлення – Михайло Фіщенко, Назарій Урдинець
Обробка музичних треків – Назарій Урдинець
Постановка світла – Роман Жогін
Художник-освітлювач – Ігор Тимко
Звукорежисер – Назарій Урдинець
Помічник режисера – Степан Барабаш, Роман Каверзін
Асистент режисера – Роман Каверзін

Акторський склад:
Річард , герцог Глостер – Рудольф Дзуринець
Король Едвард IV– Олег Власов
Едвард, принц Уельський – Борис Шквара
Річард, герцог Йорк – Володимир Цимбалій
Георг , герцог Кларенс – Роман Каверзін
Архієпископ Йоркський – Степан Барабаш
Герцог Бекінгем – Андрій Павлюк
Граф Ріверс – Богдан Климентій
Лорд Гастінгс – Олександр Варга
Лорд Стенлі – Льбомир Геляс
Сер Вільям Кетсбі – Дмитро Бондаренко
Сер Джемс Тіррел – Сергій Клімчук
Лорд-мер Лондона – Василь Шершун
1-й вбивця – Олег Свіщов
2-й вбивця – Василь Гіга
Королева Єлизавета – Олена Смоляр
Маргарита – Лариса Волковська-Москалик, Олеся Дзуринець
Герцогиня Йоркська – Наталія Засухіна
Леді Анна – Ангеліна Сньозик
Дівчина з трояндами – Тетяна Міхалко
Блазень 1-й – Діана Вишнева
Блазень 2-й – Дар’я Горшкова
Мешканці міста – Віктор Бабука, Микола Стефаник
Музиканти – артисти театрального оркестру «Яма»
Анастасія Жужгова (мандоліна)
Галина Буланова (клавіши)
Емілія Фіщенко (віолончель)
Оксана Ігнатич (скрипка)
Ганна Гайду (флейта)
Аліна Гвоздь (скрипка)
Наталія Танчинець (скрипка)
Юлія Роман (скрипка)

Stand Up Battle Club везе в Івано-Франківськ крутий стендап та цікаві лоти для аукціону, адже 19-го червня в рамках Українського Шекспірівського фестивалю у нас відбудеться великий концерт. Володимир Жогло та Вадим Дзюнько будуть з своїми кращими жартами! А до чого тут Шекспір — дізнаєтеся на події!
Приходьте провести гарний вечір стендапу і задонатити на користь Сил Оборони.

Літня театрознавча школа: “Рецензування вистав – написання історії театру” в рамках Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську під опікою Франківського драмтеатру та кураторок:
🔹 професорки Ніколети Чинпоеш – шекспірознавиці (Вустерський університет, Велика Британія) та
🔹 доцентки Софії Роси-Лаврентій – театрознавиці (Львівський національний університет імені Івана Франка)

📝 Школа відбувається у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Завдяки університету фестиваль зможе забезпечити сертифікат про додаткове навчання.

Про що?
В театральному світі кожна Шекспірівська вистава стає подією «за умовчанням», адже у більшості випадків театр звертається до його текстів, особливо трагедій, в часи найбільших соціально-політичних потрясінь. В українській новітній історії Шекспір коментував і Помаранчеву революцію, і Революцію Гідності, і війну росії проти України і навіть пропонував моделі для візій майбутнього. Чому ми так довіряємо цьому експерту з катастроф? Що ми хочемо почути – правдиве пророцтво чи звістку про спасіння? Яку концептуальну рамку пропонує Шекспір для осмислення тих подій, свідками яких ми є?
Про спікерку:
Ірина Чужинова – кандидатка мистецтвознавства, театрознавиця, програмна директорка Українського Шекспірівського фестивалю в Івано-Франківську. Є авторкою публіцистичних текстів, наукових та аналітичних досліджень. Викладає «Театральну критику» та «Філософію театру» у Харківському національному університеті мистецтв імені Івана Котляревського. Є членкинею комітету з присудження державної Премії імені Леся Курбаса.

Тут буде опис події.

Про виставу:
Жанр: Комедія
Театр: Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр

Опис:
У кафе «Фелічіта», розташованому на сонячному узбережжі, починається звичайний літній сезон. Але все змінюється, коли його господарка, харизматична пані Леонато, зустрічає давнього знайомого – Дона Педро, який прибуває у супроводі своїх друзів. Із цього моменту в неквапливе життя кафе вриваються почуття, плітки й ціла буря романтичних пригод.

У центрі сюжету – дві пари закоханих: щирі й серйозні Клавдіо з ніжною Геро та дотепники Беатріче й Бенедикт, які ховають справжні емоції за саркастичними жартами. Їхні шляхи до кохання – різні, як день і ніч, але кожен із них по-своєму щирий і захопливий. Під шурхіт парасольок і спалахи пляжних дискотек, герої переживають зради, примирення, змови і, зрештою, знаходять себе й одне одного.

Ця постановка – вільне й живе переосмислення класичної комедії Шекспіра, у якій знайомі мотиви звучать по-новому, а сценічна мова набуває яскравого літнього звучання.

«Багато галасу з нічого» – це комедія про безтурботні часи, про кукурудзу на березі моря, про легкість буття й глибину почуттів. Це вистава, яка дарує відчуття літа, коли найлегше сміятись і закохуватись.

У виставі використовується дим, диско-куля, світлова пушка.

Художній склад команди:
Режисер-постановник – Владислав ПИСАРЕВ
Сценографія та костюми – Андрій РОМАНЧЕНКО
Хореографія – Євгенія ВАЛЮХ

Акторський склад:
Музичний супровід – Анастасія СНІТКО
Дон Педро – Роман-Олександр КОЗАК
Дон Хуан – Сергій САМАРСЬКИЙ
Клавдіо – Сергій ПЕРЕСУНЬКО
Бенедикт – Олександр ГЛЯНЦЕВ
Леонато – Наталія КАРЧКОВА
Борачіо – Владислав КАРЕТНИК
Конрад – Юлія СІДОРЧЕНКО
Отець Франциск – Кірілл ГОРБУНОВ
Шипшина – Денис ПОНОМАРЕНКО
Довбня – Марія КОРІННА
Протоколіст – Андрій ЗИМА
Геро – Дарія НЕКРАСОВА
Беатріче – Катерина САЧЕНКО
Урсула – Анастасія П’ЯТИКОП
Гонець – Василь БАРДАКОВ
Служниці – Євгенія ВАЛЮХ, Аліна КОРНІЄНКО, Оксана КРИВОНОС

Урочисте закриття фестивалю. Музична сцена фестивалю.